Відкритий урок у 7 класі на тему "Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Тема. Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета:    пригадати відоме про прислівник; поглибити  й  засвоїти матеріал про загальне значення цієї частини мови, морфологічні ознаки та синтаксичну роль; розвивати в учнів уміння розпізнавати прислівники в реченні, визначати їх значення та синтаксичну роль, формулювати вміння знаходити прислівники в тексті; удосконалювати    навички охайного й  грамотного  письма,  уміння  висловлюватись (усно й письмово); збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності, увагу, пам’ять; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку:   урок  засвоєння  нових   знань (урок-подорож).

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, дидактичний матеріал,  ребуси.

Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.  

Володимир Забаштанський

Хід уроку

І.    Організаційна  частина.

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

       -Дорогі діти, сьогодні звичайний день, та він одночасно й унікальний, адже більше ніколи не повториться. Лише враження залишаться – веселі чи сумні. То ж давайте перетворимо нинішній урок на свято, свято рідної мови.

Перш ніж ми розпочнемо роботу , налаштуємо свій емоційний настрій так, щоб праця на уроці кожного з вас була цікавою, творчою ,ефективною.

«Пухнасте серце».

-Дивіться, у мене у руках маленьке пухнасте серденько. У серці людини є тепло, любов, дружба, тому ми будемо обережно передавати його один одному, називаючи своїх однокласників лагідним ім’ям і даруючи при цьому усмішку, ось так: «Привіт,  Марійко» (передати іграшку та посміхнутись).

Дивіться серденько повернулось до мене, а кожний з нас отримав добрий настрій і щиру посмішку.

А чи знаєте ви , діти, яке сьогодні свято?

(День рідної мови.)

-Що ви знаєте про історію виникнення цього свята?

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

       - Сьогодні ми з вами продовжимо подорож-дослідження  у незвичайну мовну країну Морфологію.  А девізом нашої подорожі будуть слова Володимира Забаштанського :

Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.  

-Як ви розумієте ці слова?

-Для вирушення у подорож нам потрібний квиток. Щоб його отримати, треба відповісти на запитання, що  розміщене на квитку.

-Що вивчає розділ науки про мову морфологія?

- Скільки є частин мови ?

-На які групи  поділяються частини мови?

- Скільки є самостійних частин мови?

- Назвіть самостійні частини мови.

- Назвіть службові  частини мови.

-Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових?

-До якої частини мови належать слова книга, сонце, батько?

-До якої частини мови належать слова добрий, блакитний, весняний?

-До якої частини мови належать слова дванадцять, перший?

-До якої частини мови належать слова допомагати, радіти, відповідати?

-До якої частини мови належать слова я, ми, наш?

-Чим відрізняються самостійні частина мови від службових?

- До якої частини мови належать слова у,на, під?

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку.

У світ цей ми ввійшли ще малюками,

У світ багатий,загадковий і казковий.

Стежину колисковими піснями

Матуся нам стелила у світ Мови.

Тож завітаймо, друзі, в край цікавий!

Мандрівники, в дорогу поспішаймо!

Наш корабель прямує величавий

В країну Рідна мова. Вирушаймо!

–А щоб дізнатися, яке саме місто у цій країні ми відвідаємо, розгадайте шараду.

 Шарада.

– Назва цього міста має той же корінь, що й  іменник слово, префікс – той же, що в слова прийменник, а суфікс – що в словах іменник, прийменник, займенник.

-Сьогодні на уроці ми пригадаємо і поглибимо відомості про прислівник як частину мови.

-         Наші зошити ми вирисовуватимемо для записів під час мандрівки-дослідження. Отже, відкриваємо їх і записуємо сьогоднішнє число та тему нашого уроку-подорожі.

Прислівник : загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

·        Під час подорожі кожен з вас повинен досягти таких результатів :

знати: що таке прислівник, яке його лексичне значення, які морфологічні ознаки;

уміти: знаходити прислівники в реченні,визначати їх морфологічні ознаки, правильно й доцільно вживати в усному та писемному мовленні, визначати їх синтаксичну роль у реченні;

цінувати: красу та неповторність рідної мови.

.

ІV. Мандрівка вулицями міста Прислівник

Перша зупинка – вулиця Історична

Слово «прислівник» латинською мовою записане заздалегідь на дошці (adverbium -ad- при verbium – дієслово, той, що стоїть при слові і пояснює його).

-         У місті Прислівник живуть наймолодші мешканці країни Морфології.

Щоб наша подорож була пізнавальною, цікавою , вони приготували для нас завдання.

Обидві групи мандрівників отримали випереджувальні завдання.

Завданням групи «Дослідники» було з’ясування значення самого слова «прислівник», групі  «Мовознавці» потрібно було проаналізувати будову слова прислівник.

Група Дослідники

1 Учень

Шановні друзі! Ми  довго шукали значення самого слова «прислівник». Повірте, це було захоплююче і цікаво. Наші зусилля виправдали сподівання.

А допоміг нам «Етимологічний словник», автор якого Циганенко. У цьому словнику сказано, що прислівник, виявляється, є калькою латинського слова adverbium; ad– при, verbium – дієслово, тому прислівник найчастіше пояснює дієслово.

2 учень

А тепер звернемось до історії прислівника. Слухайте уважно. Десь у XVII – XVIII ст. вживали назву не «прислівник», а «надглаголие», тобто «наддієслів’я». А назву прислівник першим вжив О. Партицький 1873 року. У його граматиці разом з назвою прислівника народилися назви іменник і прийменник.

3 учень

Таким чином, ми поспілкувалися і зробили висновок, що слово «прислівник» можна розтлумачити так: той, що стоїть при слові , яскраво, точно характеризує його.

-         Так, колись дієслово називалося «слово» . Отже, слово прислівник означає, кажучи по-сучасному, «придієслівник», тобто той, що стоїть при дієслові. Так воно і є: прислівники найчастіше стосуються дієслова.

-         Група Мовознавці

Розбираючи слово прислівник за будовою , ми з’ясували, що корінь слова----- Слів-( тобто пов’язаний із словом.).  А префікс При - свідчить про те, що прислівники завжди існують разом з якимись словами (при слові), щоб допомогти краще висловити думку.)

Дуже то цікаве слово –

Супроводить дієслово.

Це прислівник.

Так і зветься –

Про кожну дію обізветься.

Достеменно все він знає

І оцінку власну має:

-Нам прислівник розповість,

Де, куди і звідки,

Через що, чому, для чого,

Скільки і наскільки,

Як, як довго і відколи,

В якій мірі, доки.

Про предмет, ознаку, дію

Дізнаємось трохи.

-Сміється сонце як? – ласкаво,

Мандрує небом величаво.

А небо голубіє дивно,

Пливуть хмарини тихо, мрійно.

Дзвенить кохана мова чисто,

А кожне слово – урочисто,

Земля стрічає нас святково.

Сміються зорі загадково.

-         Прислівників багато в мові,

Усі яскраві, всі чудові!

А щоб здобути знань основи,

Ми вивчимо оцю частину мови!

                           А.Лужицька

-         Із завданням ми справилися. Продовжуємо нашу подорож.

Друга зупинка  - вулиця Казкова

-         Чи любите ви казки?

-         Зараз ми послухаємо казку про прислівник.

Казка про прислівник

        Одного разу прислівник розачарувався у собі. 

- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.

        І вирішив він піти з країни Мови.

        Одного дня прокинулися  мешканці країни Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити,  питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати. 

      Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили  та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.

-         А чи справді прислівник так потрібен нам для висловлення думки, ми зараз з’ясуємо.

Прочитайте та порівняйте запропоновані вам тексти і зробіть висновок про роль прислівників у мовленні.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

(Максим Рильський)

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Нехай вона служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

(Максим Рильський)

Легко, широко, чудово

Розправляє крила мова.

Ллється вільно, ллється складно,

Промовля до мене владно:

– Чий ти син? Землі якої?

Чи ти вартий мови тої,

Що за неї до останку

Кров лили безперестанку?

В. Радченко

Розправляє крила мова.

Ллється, ллється,

Промовля до мене:

– Чий ти син? Землі якої?

Чи ти вартий мови тої,

Що за неї

Кров лили?

В. Радченко

— У якому з текстів краще, зрозуміліше висловлена думка? Чому? ( У пешому. Поширені речення, думки викладено повніше.)

-Отже, прислівники служать засобом зв’язку речень у тексті, засобом підвищення виразності, образності мовлення)

-Діти, красу української мови оспівувало багато письменників.

Сьогодні, у ХХІ сторіччі, наша мова дійсно «легко, широко, чудово розправляє крила», тож ми повинні знати, любити та примножувати неоціненне багатство нашої нації – солов’їну, милозвучну, материнську українську мову. А для цього треба працювати, вдосконалюючи, поповнюючи власні знання, збагачуючи словниковий запас.

-Мандруємо далі.

Третя  зупинка  - вулиця Теоретична

-Прогулюючсь цією вулицею , ми зможемо з’ясувати, з якими частинами мови дружать і вживаються прислівники.

Перепишіть словосполучення і

Мовознавці, з’ясуйте, з якими частинами мови вжиті тут прислівники .

Дослідники, ваше завдання полягає у дослідженні значення прислівників.

     дієслово                                   ознака  дії

Прокинутися            ( як? )             раптово

     дієприслівник                                 ознака дії

падаючи               ( куди? )           додолу

     прикметник                                ознака  ознаки

 приємний             ( наскільки? )     дуже

     прислівник                                    ознака  ознаки

добре                 ( як? )              дуже

     дієприкметник                                ознака  ознаки             

забарвлений         ( якою  мірою? )    занадто   

      іменник                                    ознака  предмета

 читання             ( яке? )             вголос

            Відповідь групи  Мовознавці

— Ми бачимо, що прислівники утворюють словосполучення з різними частинами мови: з дієсловом, дієприслівником, дієприкметником, прикметником, іменником.

Відповідь групи  Дослідники

Прислівники, що вказують на ознаку дії, поєднуються з дієсловом або дієприслівником. Прислівники, що вказують на ознаку іншої ознаки, поєднуються з прикметником, дієприкметником або іншим прислівником. Прислівники, що вказують на ознаку предмета, поєднуються з іменниками.

-                   Молодці! Продовжуємо  мандрівку.

Четверта зупинка  - вулиця Морфологічна

-Під час цієї зупинки ми  повинні  здійснити морфологічне дослідження.

Нам потрібно з’ясувати, яка найважливіша морфологічна ознака прислівника.

Робота в групах

І група – провідміняйте з відмінками прислівник голосно

ІІ група – визначте  рід і число прислівника тихо

-Який висновок ми можемо зробити? Яка найголовніша морфологічна ознака прислівника? (Прислівник- це незмінна частина мови. Прислівники не мають закінчень, а основа в них -  чиста.)

Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або стану, ознаку іншої ознаки, рідше – ознаку предмета.

-         Із завданням ми справилися . Отож продовжуймо нашу пізнавальну подорож.

П’ята зупинка  - вулиця Синтаксична

-                   А оскільки ми не тільки подорожуємо, а й досліджуємо місто Прислівник, то під час цієї зупинки ми з’ясуємо, яку ж синтаксичну роль можуть виконувати прислівники.

Дослідження-зіставлення. Кожна команда отримує завдання знайти прислівники і визначити, яким членом речення вони виступають.

1 ком. Мелодійно звучить рідна мова. З піснею кожному легко.

2 ком. Дорога ліворуч вела в царство лісу .Ми весело майстрували годівнички.

Висновок: 1 ком.: прислівники найчастіше виступають у реченнях обставинами, іноді виступають присудком в односкладних реченнях.

2 ком.: прислівники найчастіше виступають у реченнях обставинами, рідше виступають означенням.

-Справді, прислівники найчастіше виступають у реченнях обставинами, іноді виступають означенням ,присудком в односкладних реченнях( коли вони виражають стан людини чи природи )

-         Зіставте речення, проаналізувавши синтаксичну роль прислівників.

 (Трепетно звучить рідна мова. – Моїй душі трепетно.)

- Запишіть речення. З’ясуйте, з яким словом прислівник утворює словосполучення і яким членом речення виступає.

 Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе."

Олесь Гончар

Споконвіку було Слово.

(Старий Завіт)

Шоста зупинка – вулиця Відпочинок

-         Дорогі діти, ми багато подорожували, робили нові відкриття, а тепер час настав для відпочинку. (Пісня)

Сьома зупинка – вулиця Творча

-Щоб наша подорож була цікавішою, мешканці міста Прислівник підготували нам кілька завдань.

Перше завдання заховане в нашому підручнику. Це вправа 326.

Зачитай завдання вправи.

         Друге завдання

 Гра-естафета “Доберіть прислівники”.

 Кожна група одержує аркуш паперу з записаним на ньому дієсловом, до якого треба дібрати зв’язані з ним прислівники. Аркуш іде по колу, кожний учень дописує одне слово. Виграє група, яка протягом обумовленого часу добере найбільше прислівників. Зразки ігрового матеріалу:

Говорити (як?) – зворушливо, коротко, щиро, натхненно, суворо, сердито, голосно, тоненько, переконливо, правильно, швидко, дзвінко, весело;

Дивитися (як) – пильно, суворо, весело, гостро, зло, спідлоба, розгублено, захоплено, байдуже, проникливо, допитливо;

Працюємо  (як?де?)

Відпочиваємо (як?де?)

-         Зачитайте підібрані прислівники.

Розподільна робота
Розподілити прислівники відповідно до значення: до першої колонки записати прислівники, що виражають ознаку дії; до другої — ознаку предмета;  до третьої — ознаку іншої ознаки.

Розмовляти тихо, дуже високий, лагідно дивитися,
жити поблизу,  кава по-віденськи, сказати спересердя, удвічі дешевий, стежина навпростець, писати грамотно, трохи гіркий,
повернути ліворуч, надзвичайно талановитий, котлета по-київськи,
виглядати молодо, доглядати дбайливо.

-Із завданням ми справилися. Отож, продовжуємо нашу подорож.

Восьма зупинка     - вулиця Театральна

 -Мешканці мовного містечка пропонують нам невеличку інсценізацію.

Переглядаючи її, вам необхідно «впіймати» прислівники і записати їх у зошити.

Інсценізація вірша « Як би тобі, доню…»

Мати. Як би тобі, доню, в світі не було,

                Не скупись ніколи людям на добро.

         Бо і так доволі хтось посіяв зла,

         І холонуть душі наші без тепла.

Доня. Забувають діти мову матерів,

                       Глянь, від того болю світ аж посірів.

                    Стогне від розпуки зранена земля,

        І сивіти стала матінка моя.

Мати. Доню моя, доню, синьоока зірко,

      У житті буває солодко і гірко.

        Як би твої очі не манили зваби,

                Не чини ніколи Батьківщині зради!

            Не ламай у лузі гілку калинову –

               Сиротою станеш як забудеш мову.

                  Можеш призабути запах рути-м’яти,

               Але рідну мову мусиш пам’ятати!

                 Можеш не впізнати голосу діброви,

             Тільки не зрікайся маминої мови.

                                                        Доня

                Не хвилюйся , мамо, сивая лебідко,

                 Хоч вжитті і буде й  солодко ,і гірко,

           Я не відречуся батьківської мови,

               Добро подарую всім людям навколо.

-         Зачитайте прислівники, які ви виписали.

-         Чого вас повчає ця інсценізація?

- А ми продовжуємо нашу мандрівку і відвідаємо вулицю  Розумників. Які ж завдання на цій вулиці нам підготували мешканці морфологічного міста?

Відгадайте ребуси.

1.                                                                                  2.

                  

     3 

   

-         Із завданням ми справилися . Отож продовжуймо пізнавати  дивовижне місто Прислівник.

Восьма зупинка     - вулиця   Фразеологічна

-Замінити фразеологізми близькими за значенням прислівниками з довідки.

Пригадайте, що ми називаємо фразеологізмами?

як сніг на голову –

намокнути до останньої нитки -

кинутися з усіх ніг -

не мати кінця-краю -  

йти, як не своїми ногами -

спати без задніх ніг -

жити на широку ногу –

як кіт наплакав —

Довідка: наскрізь, багато, поволі, швидко, нескінченно, міцно, мало,  раптово.

Дев’ята зупинка - вулиця Кросвордна.

1. Перший раз.(Вперше)

2. Антонім до слова увечері.(Вранці)

3. Антонім до слова низько.(Високо)

4. Синонім до слова скрізь.(Всюди)

5. З лівого боку.(Вліво)

6. Антонім до слова криво.(Рівно)

7. Два рази.(Двічі)

8. Антонім до слова зверху.(Знизу)

9. Дуже швидко.(Миттю)

10. Синонім до слова разом.(Вкупі)

-Кросворд ми розв’язали . Отож мандруємо далі.

Нас вітає вулиця  Криниця народної мудрості

Гра-розминка в парах. Кожній групі даються картки і вони повинні вписати потрібні за змістом прислівники, пояснити їх значення.

Де …  слів, там …діла. (багато, мало)

Легкого  хліба  …  нема.( ніде)

 …  скрізь,  а   … краще.  (добре,  вдома)

 … дров не припасеш—мерзнутимеш   … .(влітку, взимку)

  …  й кінь  … біжить.  (додому,  жвавіше)

Скупий  …  платить, а ледачий  …  робить. (двічі, двічі)

-         Як ви розумієте ці прислів’я?

—Молодці, діти. Добре попрацювали.

“Мудра павутинка”.

-         Сьогодні вранці у місті було дуже вітряно. Одному з мешканців  розсипалися і переплуталися прислів’я. Допоможіть їх скласти та поясніть  їх зміст. Підкресліть  прислівники,

Встає, рано, Бог, дає, хто, тому.

Дитина, боляче, плаче, матері, а.

Заробиш, з’їси, - гірко, солодко.

Шуба гріє  взимку людину, а праця – завжди.

V. Підсумок  уроку

1.     Випишіть прислівника із кожної пари слів:

далеко, далеч;

охайний, охайно;

близький, близько;

рідина, рідко;

обов’язково, обов’язок;

тихе, тихо;

активне, активно.

-         Отож, яку частину мови ми називаємо прислівником?

-         Яким членом речення найчастіше виступають прислівники?

-         (Заповнимо опорну схему , записавши найголовніші відкриття, які ми зробили під час подорожі.  )

Підкресліть першу літеру в кожному з виписаних слів .

- Яке слово утворилося?   ( Доброта )

       Якщо людина добре серце має,

       Вона іде у світ добро творить.

       В її очах любов і ласка сяє,

       Така людина сонечком горить.

Я дарую вам ці квіти,  щоб ви, як і вони, тягнулися до сонця, несли у світ тепло, добро й любов. На пелюстках квіток напишіть прислівником побажання для рідної мови, продовжуючи речення «Мово рідна, звучи…»

(Веселково, барвінково,калиново, ніжно, лагідно, казково, мелодійно, вічно, завжди, голосно, святково, прекрасно)

-Квітки із побажаннями почепіть на символічне дерево життя мови.

-Чи змінилося дерево?

(Так. Воно ожило, зацвіло.)

-Якщо ми всі прикладемо хоч трохи зусиль, дбатимемо про чистоту нашої мови, вона розцвіте

2.      Слово вчителя

            Ось і закінчилася сьогоднішня наша подорож. Я думаю, що вона принесла вам безліч позитивних емоцій і ви переконались, що мова наша чарівна, загадкова, співуча. Ми вдало подолали  перешкоди, почерпнули для себе цікавий матеріал.  Під час наступних уроків ми продовжимо подорожувати та досліджувати дивовижну  країну  Морфологію.

- А зараз виконаємо вправу «Ранець»

3. «Ранець». Наповніть ваші  ранці враженнями за урок, побажаннями.

Я навчився ____________________

Я запам’ятав ___________________

Мені дуже сподобалось __________

Я хочу подякувати ______________

V.  Повідомлення домашнього завдання

-Щоб закріпити вивчений матеріал, вивчіть правило (С. 120 підручника),

виконайте вправу 327.