Відкритий урок у 7 класі на тему "Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"
Тема. Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета: пригадати відоме про прислівник; поглибити й засвоїти матеріал про загальне значення цієї частини мови, морфологічні ознаки та синтаксичну роль; розвивати в учнів уміння розпізнавати прислівники в реченні, визначати їх значення та синтаксичну роль, формулювати вміння знаходити прислівники в тексті; удосконалювати навички охайного й грамотного письма, уміння висловлюватись (усно й письмово); збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності, увагу, пам’ять; виховувати любов до рідної мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (урок-подорож).
Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, дидактичний матеріал, ребуси.
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
Володимир Забаштанський
Хід уроку
І. Організаційна частина.
З’ясування емоційної готовності учнів до уроку
-Дорогі діти, сьогодні звичайний день, та він одночасно й унікальний, адже більше ніколи не повториться. Лише враження залишаться – веселі чи сумні. То ж давайте перетворимо нинішній урок на свято, свято рідної мови.
Перш ніж ми розпочнемо роботу , налаштуємо свій емоційний настрій так, щоб праця на уроці кожного з вас була цікавою, творчою ,ефективною.
«Пухнасте серце».
-Дивіться, у мене у руках маленьке пухнасте серденько. У серці людини є тепло, любов, дружба, тому ми будемо обережно передавати його один одному, називаючи своїх однокласників лагідним ім’ям і даруючи при цьому усмішку, ось так: «Привіт, Марійко» (передати іграшку та посміхнутись).
Дивіться серденько повернулось до мене, а кожний з нас отримав добрий настрій і щиру посмішку.
А чи знаєте ви , діти, яке сьогодні свято?
(День рідної мови.)
-Що ви знаєте про історію виникнення цього свята?
Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію.
Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
- Сьогодні ми з вами продовжимо подорож-дослідження у незвичайну мовну країну Морфологію. А девізом нашої подорожі будуть слова Володимира Забаштанського :
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
-Як ви розумієте ці слова?
-Для вирушення у подорож нам потрібний квиток. Щоб його отримати, треба відповісти на запитання, що розміщене на квитку.
-Що вивчає розділ науки про мову морфологія?
- Скільки є частин мови ?
-На які групи поділяються частини мови?
- Скільки є самостійних частин мови?
- Назвіть самостійні частини мови.
- Назвіть службові частини мови.
-Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових?
-До якої частини мови належать слова книга, сонце, батько?
-До якої частини мови належать слова добрий, блакитний, весняний?
-До якої частини мови належать слова дванадцять, перший?
-До якої частини мови належать слова допомагати, радіти, відповідати?
-До якої частини мови належать слова я, ми, наш?
-Чим відрізняються самостійні частина мови від службових?
- До якої частини мови належать слова у,на, під?
ІІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку.
У світ цей ми ввійшли ще малюками,
У світ багатий,загадковий і казковий.
Стежину колисковими піснями
Матуся нам стелила у світ Мови.
Тож завітаймо, друзі, в край цікавий!
Мандрівники, в дорогу поспішаймо!
Наш корабель прямує величавий
В країну Рідна мова. Вирушаймо!
–А щоб дізнатися, яке саме місто у цій країні ми відвідаємо, розгадайте шараду.
Шарада.
– Назва цього міста має той же корінь, що й іменник слово, префікс – той же, що в слова прийменник, а суфікс – що в словах іменник, прийменник, займенник.
-Сьогодні на уроці ми пригадаємо і поглибимо відомості про прислівник як частину мови.
- Наші зошити ми вирисовуватимемо для записів під час мандрівки-дослідження. Отже, відкриваємо їх і записуємо сьогоднішнє число та тему нашого уроку-подорожі.
Прислівник : загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
· Під час подорожі кожен з вас повинен досягти таких результатів :
знати: що таке прислівник, яке його лексичне значення, які морфологічні ознаки;
уміти: знаходити прислівники в реченні,визначати їх морфологічні ознаки, правильно й доцільно вживати в усному та писемному мовленні, визначати їх синтаксичну роль у реченні;
цінувати: красу та неповторність рідної мови.
.
ІV. Мандрівка вулицями міста Прислівник
Перша зупинка – вулиця Історична
Слово «прислівник» латинською мовою записане заздалегідь на дошці (adverbium -ad- при verbium – дієслово, той, що стоїть при слові і пояснює його).
- У місті Прислівник живуть наймолодші мешканці країни Морфології.
Щоб наша подорож була пізнавальною, цікавою , вони приготували для нас завдання.
Обидві групи мандрівників отримали випереджувальні завдання.
Завданням групи «Дослідники» було з’ясування значення самого слова «прислівник», групі «Мовознавці» потрібно було проаналізувати будову слова прислівник.
Група Дослідники
1 Учень
Шановні друзі! Ми довго шукали значення самого слова «прислівник». Повірте, це було захоплююче і цікаво. Наші зусилля виправдали сподівання.
А допоміг нам «Етимологічний словник», автор якого Циганенко. У цьому словнику сказано, що прислівник, виявляється, є калькою латинського слова adverbium; ad– при, verbium – дієслово, тому прислівник найчастіше пояснює дієслово.
2 учень
А тепер звернемось до історії прислівника. Слухайте уважно. Десь у XVII – XVIII ст. вживали назву не «прислівник», а «надглаголие», тобто «наддієслів’я». А назву прислівник першим вжив О. Партицький 1873 року. У його граматиці разом з назвою прислівника народилися назви іменник і прийменник.
3 учень
Таким чином, ми поспілкувалися і зробили висновок, що слово «прислівник» можна розтлумачити так: той, що стоїть при слові , яскраво, точно характеризує його.
- Так, колись дієслово називалося «слово» . Отже, слово прислівник означає, кажучи по-сучасному, «придієслівник», тобто той, що стоїть при дієслові. Так воно і є: прислівники найчастіше стосуються дієслова.
- Група Мовознавці
Розбираючи слово прислівник за будовою , ми з’ясували, що корінь слова----- Слів-( тобто пов’язаний із словом.). А префікс При - свідчить про те, що прислівники завжди існують разом з якимись словами (при слові), щоб допомогти краще висловити думку.)
Дуже то цікаве слово –
Супроводить дієслово.
Це прислівник.
Так і зветься –
Про кожну дію обізветься.
Достеменно все він знає
І оцінку власну має:
-Нам прислівник розповість,
Де, куди і звідки,
Через що, чому, для чого,
Скільки і наскільки,
Як, як довго і відколи,
В якій мірі, доки.
Про предмет, ознаку, дію
Дізнаємось трохи.
-Сміється сонце як? – ласкаво,
Мандрує небом величаво.
А небо голубіє дивно,
Пливуть хмарини тихо, мрійно.
Дзвенить кохана мова чисто,
А кожне слово – урочисто,
Земля стрічає нас святково.
Сміються зорі загадково.
- Прислівників багато в мові,
Усі яскраві, всі чудові!
А щоб здобути знань основи,
Ми вивчимо оцю частину мови!
А.Лужицька
- Із завданням ми справилися. Продовжуємо нашу подорож.
Друга зупинка - вулиця Казкова
- Чи любите ви казки?
- Зараз ми послухаємо казку про прислівник.
Казка про прислівник
Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці країни Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити, питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
- А чи справді прислівник так потрібен нам для висловлення думки, ми зараз з’ясуємо.
Прочитайте та порівняйте запропоновані вам тексти і зробіть висновок про роль прислівників у мовленні.
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
(Максим Рильський)
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Нехай вона служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
(Максим Рильський)
Легко, широко, чудово
Розправляє крила мова.
Ллється вільно, ллється складно,
Промовля до мене владно:
– Чий ти син? Землі якої?
Чи ти вартий мови тої,
Що за неї до останку
Кров лили безперестанку?
В. Радченко
Розправляє крила мова.
Ллється, ллється,
Промовля до мене:
– Чий ти син? Землі якої?
Чи ти вартий мови тої,
Що за неї
Кров лили?
В. Радченко
— У якому з текстів краще, зрозуміліше висловлена думка? Чому? ( У пешому. Поширені речення, думки викладено повніше.)
-Отже, прислівники служать засобом зв’язку речень у тексті, засобом підвищення виразності, образності мовлення)
-Діти, красу української мови оспівувало багато письменників.
Сьогодні, у ХХІ сторіччі, наша мова дійсно «легко, широко, чудово розправляє крила», тож ми повинні знати, любити та примножувати неоціненне багатство нашої нації – солов’їну, милозвучну, материнську українську мову. А для цього треба працювати, вдосконалюючи, поповнюючи власні знання, збагачуючи словниковий запас.
-Мандруємо далі.
Третя зупинка - вулиця Теоретична
-Прогулюючсь цією вулицею , ми зможемо з’ясувати, з якими частинами мови дружать і вживаються прислівники.
Перепишіть словосполучення і
Мовознавці, з’ясуйте, з якими частинами мови вжиті тут прислівники .
Дослідники, ваше завдання полягає у дослідженні значення прислівників.
дієслово ознака дії
Прокинутися ( як? ) раптово
дієприслівник ознака дії
падаючи ( куди? ) додолу
прикметник ознака ознаки
приємний ( наскільки? ) дуже
прислівник ознака ознаки
добре ( як? ) дуже
дієприкметник ознака ознаки
забарвлений ( якою мірою? ) занадто
іменник ознака предмета
читання ( яке? ) вголос
Відповідь групи Мовознавці
— Ми бачимо, що прислівники утворюють словосполучення з різними частинами мови: з дієсловом, дієприслівником, дієприкметником, прикметником, іменником.
Відповідь групи Дослідники
Прислівники, що вказують на ознаку дії, поєднуються з дієсловом або дієприслівником. Прислівники, що вказують на ознаку іншої ознаки, поєднуються з прикметником, дієприкметником або іншим прислівником. Прислівники, що вказують на ознаку предмета, поєднуються з іменниками.
- Молодці! Продовжуємо мандрівку.
Четверта зупинка - вулиця Морфологічна
-Під час цієї зупинки ми повинні здійснити морфологічне дослідження.
Нам потрібно з’ясувати, яка найважливіша морфологічна ознака прислівника.
Робота в групах
І група – провідміняйте з відмінками прислівник голосно
ІІ група – визначте рід і число прислівника тихо
-Який висновок ми можемо зробити? Яка найголовніша морфологічна ознака прислівника? (Прислівник- це незмінна частина мови. Прислівники не мають закінчень, а основа в них - чиста.)
Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або стану, ознаку іншої ознаки, рідше – ознаку предмета.
- Із завданням ми справилися . Отож продовжуймо нашу пізнавальну подорож.
П’ята зупинка - вулиця Синтаксична
- А оскільки ми не тільки подорожуємо, а й досліджуємо місто Прислівник, то під час цієї зупинки ми з’ясуємо, яку ж синтаксичну роль можуть виконувати прислівники.
Дослідження-зіставлення. Кожна команда отримує завдання знайти прислівники і визначити, яким членом речення вони виступають.
1 ком. Мелодійно звучить рідна мова. З піснею кожному легко.
2 ком. Дорога ліворуч вела в царство лісу .Ми весело майстрували годівнички.
Висновок: 1 ком.: прислівники найчастіше виступають у реченнях обставинами, іноді виступають присудком в односкладних реченнях.
2 ком.: прислівники найчастіше виступають у реченнях обставинами, рідше виступають означенням.
-Справді, прислівники найчастіше виступають у реченнях обставинами, іноді виступають означенням ,присудком в односкладних реченнях( коли вони виражають стан людини чи природи )
- Зіставте речення, проаналізувавши синтаксичну роль прислівників.
(Трепетно звучить рідна мова. – Моїй душі трепетно.)
- Запишіть речення. З’ясуйте, з яким словом прислівник утворює словосполучення і яким членом речення виступає.
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе."
Олесь Гончар
Споконвіку було Слово.
(Старий Завіт)
Шоста зупинка – вулиця Відпочинок
- Дорогі діти, ми багато подорожували, робили нові відкриття, а тепер час настав для відпочинку. (Пісня)
Сьома зупинка – вулиця Творча
-Щоб наша подорож була цікавішою, мешканці міста Прислівник підготували нам кілька завдань.
Перше завдання заховане в нашому підручнику. Це вправа 326.
Зачитай завдання вправи.
Друге завдання
Гра-естафета “Доберіть прислівники”.
Кожна група одержує аркуш паперу з записаним на ньому дієсловом, до якого треба дібрати зв’язані з ним прислівники. Аркуш іде по колу, кожний учень дописує одне слово. Виграє група, яка протягом обумовленого часу добере найбільше прислівників. Зразки ігрового матеріалу:
Говорити (як?) – зворушливо, коротко, щиро, натхненно, суворо, сердито, голосно, тоненько, переконливо, правильно, швидко, дзвінко, весело;
Дивитися (як) – пильно, суворо, весело, гостро, зло, спідлоба, розгублено, захоплено, байдуже, проникливо, допитливо;
Працюємо (як?де?)
Відпочиваємо (як?де?)
- Зачитайте підібрані прислівники.
Розподільна робота
Розподілити прислівники відповідно до значення: до першої колонки записати прислівники, що виражають ознаку дії; до другої — ознаку предмета; до третьої — ознаку іншої ознаки.
Розподілити прислівники відповідно до значення: до першої колонки записати прислівники, що виражають ознаку дії; до другої — ознаку предмета; до третьої — ознаку іншої ознаки.
Розмовляти тихо, дуже високий, лагідно дивитися,
жити поблизу, кава по-віденськи, сказати спересердя, удвічі дешевий, стежина навпростець, писати грамотно, трохи гіркий,
повернути ліворуч, надзвичайно талановитий, котлета по-київськи,
виглядати молодо, доглядати дбайливо.
жити поблизу, кава по-віденськи, сказати спересердя, удвічі дешевий, стежина навпростець, писати грамотно, трохи гіркий,
повернути ліворуч, надзвичайно талановитий, котлета по-київськи,
виглядати молодо, доглядати дбайливо.
-Із завданням ми справилися. Отож, продовжуємо нашу подорож.
Восьма зупинка - вулиця Театральна
-Мешканці мовного містечка пропонують нам невеличку інсценізацію.
Переглядаючи її, вам необхідно «впіймати» прислівники і записати їх у зошити.
Інсценізація вірша « Як би тобі, доню…»
Мати. Як би тобі, доню, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро.
Бо і так доволі хтось посіяв зла,
І холонуть душі наші без тепла.
Доня. Забувають діти мову матерів,
Глянь, від того болю світ аж посірів.
Стогне від розпуки зранена земля,
І сивіти стала матінка моя.
Мати. Доню моя, доню, синьоока зірко,
У житті буває солодко і гірко.
Як би твої очі не манили зваби,
Не чини ніколи Батьківщині зради!
Не ламай у лузі гілку калинову –
Сиротою станеш як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути-м’яти,
Але рідну мову мусиш пам’ятати!
Можеш не впізнати голосу діброви,
Тільки не зрікайся маминої мови.
Доня
Не хвилюйся , мамо, сивая лебідко,
Хоч вжитті і буде й солодко ,і гірко,
Я не відречуся батьківської мови,
Добро подарую всім людям навколо.
- Зачитайте прислівники, які ви виписали.
- Чого вас повчає ця інсценізація?
- А ми продовжуємо нашу мандрівку і відвідаємо вулицю Розумників. Які ж завдання на цій вулиці нам підготували мешканці морфологічного міста?
Відгадайте ребуси.
1. 2.
3 
- Із завданням ми справилися . Отож продовжуймо пізнавати дивовижне місто Прислівник.
Восьма зупинка - вулиця Фразеологічна
-Замінити фразеологізми близькими за значенням прислівниками з довідки.
Пригадайте, що ми називаємо фразеологізмами?
як сніг на голову –
намокнути до останньої нитки -
кинутися з усіх ніг -
не мати кінця-краю -
йти, як не своїми ногами -
спати без задніх ніг -
жити на широку ногу –
як кіт наплакав —
Довідка: наскрізь, багато, поволі, швидко, нескінченно, міцно, мало, раптово.
Дев’ята зупинка - вулиця Кросвордна.
1. Перший раз.(Вперше)
2. Антонім до слова увечері.(Вранці)
3. Антонім до слова низько.(Високо)
4. Синонім до слова скрізь.(Всюди)
5. З лівого боку.(Вліво)
6. Антонім до слова криво.(Рівно)
7. Два рази.(Двічі)
8. Антонім до слова зверху.(Знизу)
9. Дуже швидко.(Миттю)
10. Синонім до слова разом.(Вкупі)
-Кросворд ми розв’язали . Отож мандруємо далі.
Нас вітає вулиця Криниця народної мудрості
Гра-розминка в парах. Кожній групі даються картки і вони повинні вписати потрібні за змістом прислівники, пояснити їх значення.
Де … слів, там …діла. (багато, мало)
Легкого хліба … нема.( ніде)
… скрізь, а … краще. (добре, вдома)
… дров не припасеш—мерзнутимеш … .(влітку, взимку)
… й кінь … біжить. (додому, жвавіше)
Скупий … платить, а ледачий … робить. (двічі, двічі)
- Як ви розумієте ці прислів’я?
—Молодці, діти. Добре попрацювали.
“Мудра павутинка”.
- Сьогодні вранці у місті було дуже вітряно. Одному з мешканців розсипалися і переплуталися прислів’я. Допоможіть їх скласти та поясніть їх зміст. Підкресліть прислівники,
Встає, рано, Бог, дає, хто, тому.
Дитина, боляче, плаче, матері, а.
Заробиш, з’їси, - гірко, солодко.
Шуба гріє взимку людину, а праця – завжди.
V. Підсумок уроку
1. Випишіть прислівника із кожної пари слів:
далеко, далеч;
охайний, охайно;
близький, близько;
рідина, рідко;
обов’язково, обов’язок;
тихе, тихо;
активне, активно.
- Отож, яку частину мови ми називаємо прислівником?
- Яким членом речення найчастіше виступають прислівники?
- (Заповнимо опорну схему , записавши найголовніші відкриття, які ми зробили під час подорожі. )
Підкресліть першу літеру в кожному з виписаних слів .
- Яке слово утворилося? ( Доброта )
Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить.
В її очах любов і ласка сяє,
Така людина сонечком горить.
Я дарую вам ці квіти, щоб ви, як і вони, тягнулися до сонця, несли у світ тепло, добро й любов. На пелюстках квіток напишіть прислівником побажання для рідної мови, продовжуючи речення «Мово рідна, звучи…»
(Веселково, барвінково,калиново, ніжно, лагідно, казково, мелодійно, вічно, завжди, голосно, святково, прекрасно)
-Квітки із побажаннями почепіть на символічне дерево життя мови.
-Чи змінилося дерево?
(Так. Воно ожило, зацвіло.)
-Якщо ми всі прикладемо хоч трохи зусиль, дбатимемо про чистоту нашої мови, вона розцвіте
2. Слово вчителя
Ось і закінчилася сьогоднішня наша подорож. Я думаю, що вона принесла вам безліч позитивних емоцій і ви переконались, що мова наша чарівна, загадкова, співуча. Ми вдало подолали перешкоди, почерпнули для себе цікавий матеріал. Під час наступних уроків ми продовжимо подорожувати та досліджувати дивовижну країну Морфологію.
- А зараз виконаємо вправу «Ранець»
3. «Ранець». Наповніть ваші ранці враженнями за урок, побажаннями.
Я навчився ____________________
Я запам’ятав ___________________
Мені дуже сподобалось __________
Я хочу подякувати ______________
V. Повідомлення домашнього завдання
-Щоб закріпити вивчений матеріал, вивчіть правило (С. 120 підручника),
виконайте вправу 327.
Немає коментарів:
Дописати коментар